Кодимщина попрощалася із загиблим захисником України Михайлом Бойком
4 серпня Кодимщина створила живий коридор шани, проводжаючи в останню земну дорогу загиблого Захисника України МИХАЙЛА ІВАНОВИЧА БОЙКА.
Тривалий час ми бачили його батьків на мирних акціях у Кодимі на підтримку родин безвісти зниклих і полонених. Вони приходили з одним проханням, мрією і незгасною вірою — не припиняти пошуки, встановити долю сина, повернути його додому. Вони вірили до останнього...
На жаль, їхній шлях болісного очікування завершився найстрашнішою звісткою, яку тільки можуть почути батьки. Надія змінилася невимовним болем, а довгі місяці невідомості — гіркою правдою.
Сьогодні численна родина Михайла, представники місцевої влади, сил безпеки й оборони, мешканці громади зібралися на площі Перемоги — місці, яке за роки повномасштабної війни стало символом нашої єдності у скорботі, пам'яті та вдячності Героям.
На мітингу-реквієму виступили заступник міського голови Руслан Онуфрієнко, офіцер РТЦК та СП Тетяна Грініч та ієромонах, настоятель церкви Святого Архістратига Божого Михаїла ПЦУ отець Нестор. У їх скорботних словах звучали біль, співчуття та заклик ніколи не забувати як ми, стоячи на колінах, зустрічали полеглих на війні Героїв, на війні, яку розпочала росія і принесла на нашу землю невимовний людський біль. І саме зараз нам час змінюватися, розмірковуючи і переосмислюючи усе, що відбувається. Що немає у нас «братнього народу» (та й навряд чи був у своїй віковічній пихатості, зверхності, жорстокості і цинізмі). Саме час полюбити Україну, як її любив Михайло Бойко, його побратими, кожен воїн, який сьогодні боронить нашу землю, і кожен Герой, який віддав за неї найдорожче — власне життя.
Звідси спільною ходою, схиливши голови у глибокій жалобі, громада провела Захисника до місця його останнього земного спочинку.
Побільшало синьо-жовтих прапорів на міському кладовищі. Це мовчазний стрій незламного війська, хто вже виконав свій останній бойовий наказ.
Пам’ятаємо кожного!
Карбуймо, громадо, ще одне ім’я:
МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ БОЙКО
м. Кодима
Солдат, гранатометник 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини А2980 загинув поблизу населеного пункту Новоолександрівка Покровського району Донецької області внаслідок стрілецького бою з противником
21.11.1981-23.04.2025
Спи у спокої, зболений солдате. Нехай рідна Кодимська земля стане тобі колискою вічності.
Слава Україні!
Героям слава!
