До Дня пам’яті та примирення у Кодимі пройшли заходи
8 травня 1945 року, о 22:43 за європейським часом (о 00:43 - 9 травня за московським), у передмісті німецької столиці був підписаний "Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини".
Віднедавна, Україна у європейському дусі, 8 травня відзначає День пам’яті та примирення.
Цього дня на площі Перемоги, біля пам’ятника загиблим воїнам, зібралися представники Кодимської громади.
Друга світова війна пройшла понад 60-ма країнами Європи і Азії, позначаючи свою присутність на територіях окупованих і воюючих держав могилами, концтаборами, руїнами, забравши близько 50 мільйонів життів. Прямі ж людські втрати України в цей період становлять 8-10 млн. осіб. Це страшна, плата за мир, незалежність, покладена на вівтар Перемоги, нашими співвітчизниками у боротьбі проти нацизму та гітлерівської коаліції.
Тисячі жителів Кодимщини стали на герць з нацистською ордою, принісши волю багатьом народам Європи, очистивши свої та чужі землі від ворога. При визволенні нашого краю в боях полягли 916 воїнів.
Всього 4 ветерани, живих свідків, залишилося сьогодні серед нас. Їх маємо знати поіменно:
ГРУШЕЦЬКИЙ Василь Йосипович, місто Кодима,
ГРУШАНСЬКИЙ Григорій Якович, село Серби,
ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ Іван Семенович, місто Кодима,
КЕРИЛІШИН Василь Євменович, село Баштанків.
Низько схиляємо голову перед кожним ветераном, усіма загиблими у цій страшній війні. Віддаємо шану кожному, хто причетний до створення міцного тилу, учасникам визвольного руху, партизанам та підпільникам! Ми згадуємо сьогодні всіх, чиє життя забрала війна! Їх подвиг навіки закарбований в історичній пам’яті народу!
Завмирає серце у молитві за нинішніх захисниками України. Знову ворог посягає на територіальну цілісність, суверенітет на Сході держави. Та наша сила у єдності, справедливості та соборності душ і помислів!
Про це говорили виступаючі на мітингу: міський голова Сергій ЛУПАШКО, голова громадської організації ветеранів Іван ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ, протоієрей, настоятель Української православної церкви отець Георгій та настоятель римо-католицького храму отець Лукаш, школярі.
Скорботна хвилина мовчання, панахида, живі тюльпани, червоні маки на грудях, спогади біля вічного вогню, сльози на очах — це вічна пам’ять про загиблих та закатованих у війні, померлих у таборах, госпіталях, у тилу! “Ніхто не забутий, ніщо не забуто”!
Слава героям! Слава Україні!
