Кодимська міська рада
Одеська область, Подільський район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

«Пом'янемо їх. Помовчімо... Помовчімо…"

Дата: 26.11.2021 13:40
Кількість переглядів: 134

 

«Дичавіли люди від голоду, звіріли...Зникали люди, як худоба, і худоба, як люди. Трощилися жорна і спалахували вітряки. Із найродючішого краю у світі творилась меланхолійна пустеля, яка дичавіла, сиротилася... Правда залишається Правдою, від якої ми не маємо права відмовлятися, забувши, бо гріх нам буде».

Видатний наш земляк, історик і дослідник Петро НАДУТИК написав ще таке: «Сьогоднішнє покоління у величезному боргу перед предками, адже більше половини останнього століття замовчувалася найстрахітливіша трагедія українського народу — його нищення в 1933 році».

Нині нам усім разом повертати цей борг.

26 листопада біля пам’ятника жертвам голодомору зібралися представники влади, військових формувань, громадських організацій, депутати, містяни.

Щороку, невтомно, у ці холодні дні листопаду, ми приходимо згадати нашу недавню історію.

Сергій ЛУПАШКО, звертаючись до присутніх наголосив: “Ми не маємо права забувати ту страшну й криваву добу — голодомори в Україні. До цих святих і пам’ятних місць ми повинні безустанно приходити зі своїми дітьми, внуками, правнуками. Кожного разу, у тиші і скорботі, у хвилині мовчання згадати, відчути страх голоду, жах і безпорадність кинутих вмирати голодною смертю”.

«Дай нам усім, Боже, світлого розуму довічно, повсякчас пам’ятати та молитися за безневинно убієнних. Вони волають до нас з могил, волає саме каміння від нечуваної жорстокості та насилля людини проти людини», - закликав настоятель церкви архістратига Божого Михаїла православної церкви України отець Нестор та запросив усіх до спільної Господньої молитви. «Отче наш... Хліба нашого щоденного дай нам сьогодні...»

Квіти, запалені свічки, колоски залишили присутні біля підніжжя пам’ятника. І часточку своє душі. Бо неможливо осягнути розумом безчинність, жорстокість, цей нечуваний злочини тоталітарного режиму проти українців, свідомо прирікши їх на смерть.

«Пом'янемо їх. Помовчімо... Помовчімо…
Пом'янемо, згадаємо і тих, які загинули не тільки безпосередньо від голоду, а й від усього того, що його супроводжувало. Хто порахує отих, які у пошуках хліба, замерзали у звовчених степах, зривалися з «товарняків», «бочкарів», пропадали без вісті? Ніколи ми не дізнаємося про всіх отих, які стали жертвами бандитизму».


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь