Що робити під час обстрілів
У час, коли в країні відбуваються воєнні дії, задля збереження життя громадян – мирного населення, дуже важливо чітко дотримуватись алгоритму дій під час обстрілів, а саме:
Якщо обстріл застав вас у приміщенні:
- вирушаємо у кімнати без вікон, якщо таких у квартирі немає - тримаємося далі від вікон та будь-яких засклених предметів. У будь-якому випадку тримаємося ближче до несучих стін;
- потрібно сісти на підлогу біля стіни, чим нижча людина - тим менше шансів попадання в неї уламків. Вікна можна "зміцнити" диванними подушками або закрити важкими меблями з речами;
- якщо ви живете у приватному будинку й ховатиметеся у льосі, залиште на видному місці великий плакат із написом, що під час обстрілу ви перебуваєте там, а також, де саме льох розташований. Є небезпека того, що підвал при обстрілі може завалити;
- при перших ознаках обвалення встаємо у дверному отворі й руками упираємося в косяки або лягаємо поруч із столом або ліжком, прикривши голову руками;
- якщо квартира на верхніх поверхах - виходимо на сходову клітку і спускаємося на кілька поверхів, щоби доступ до вулиці був ближчим. У жодному разі ліфтом користуватися не можна;
- приготуйте заздалегідь сумку для виходу і поставте її біля дверей. У сумку потрібно покласти питну воду, їжу, яка не тече і не псується (снеки, батончики, деякі фрукти), ліхтарики, зарядні пристрої, документи, набір необхідних ліків, ключі від квартири та машини;
- для дітей прихопіть улюблені іграшки та книжки.
Одяг і взуття:
- вуличний одяг має також бути напоготові біля входу. На перевдягання часу немає, тому виходимо у тому, в чому були. У періоди обстрілів лягати спати вже у зручному теплому одязі, наприклад, спортивному костюмі;
- взуття має бути максимально зручним, без підборів та шнурків. Принцип: застрибнути та побігти.
Домашні улюбленці:
- звісно, беремо з собою. Заздалегідь продумуємо, як уночі тримати їх у межах досяжності, щоб при обстрілах не витрачати час на пошуки переляканої тварини. Можна залишити улюбленця спати у своїй кімнаті або з вечора надіти нашийник чи посадити у переноску.
Якщо обстріл застав на вулиці:
- якщо обстріл почався, коли ви на вулиці, то важливо швидше лягти на землю. Спочатку при польоті снаряда чується свист (або шарудіння), потім відразу вибух;
- щойно почули вибух - падайте на землю. Знаходимо будь-яку стіну-укриття: бетонний блок, стіна. Найбільшу небезпеку при обстрілах становлять уламки, тому чим нижче ви до землі - то безпечніше.
Як саме лягаємо: ниць, голова опущена, руки прикривають потилицю, дітей максимально прикрити собою. Не підіймаємо голову й не рухаємось без потреби.
Якщо ви в автомобілі:
- зупиняємось і повністю глушимо мотор, виходимо з машини й лягаємо на землю так, як описано вище, використовуючи машину як укриття. У періоди надзвичайних ситуацій музику в машині не включаємо, а вікна відкриваємо, щоби одразу почути сирену чи вибухи.
Важливо - після повітряної тривоги принаймні 10 хвилин не виходити з укриття або не продовжувати рух і залишатися у тому ж положенні, якщо ви на вулиці.
Де ховатися:
- найбезпечніше ховатися у бомбосховищі, тому що там є вентиляція, потужне перекриття та кілька виходів, на відміну від підвалів. Також підходять для укриття метро, підземні переходи, траншеї, оглядові ями в гаражах або на СТО, але саме ті, в яких є доступ повітря;
- для укриття під час обстрілу не підходять під'їзди, багатоповерхові будинки, захаращені підвали - все це може обвалитися під час бомбардування.
- також не ховайтеся під машинами, автобусами, під стінами магазинів чи офісів. Через вибухову хвилю зверху летітиме скло. Не ховайтеся серед будь-яких контейнерів, ящиків, будматеріалів - вони можуть спалахувати.
Загальні поради:
• коли починаються сирени, намагайтеся не панікувати, насамперед при дітях;
• спілкуйтеся з сусідами та незнайомими людьми. Небезпека зближує, допомога іншим людям дає деяке відчуття контролю ситуації.
• варто знайти кілька сімей із сусіднього будинку й домовитися про взаємовиручку, щоби був запасний плацдарм, якщо щось трапиться з вашим будинком.
• створити відчуття стабільності допомагає рутина. Через "не хочу" потрібно робити те, що перебуває у зоні нашого контролю: прибирання будинку, догляд за собою, заняття з дітьми.
