Кодимський міський голова інформує
Шановна громадо!
23 березня для Кодищини є історичною датою. У 1944 році саме цими весняними днями, після запеклих боїв, війська другого Українського фронту під командуванням генерала армії Конєва Івана Степановича звільнили місто і район від окупантів. Тоді воювали наші діти, порадіти. Тепер воюємо ми. І ми в боргу перед ними. Як і перед своїми дітьми, внуками. Що пам’ятатимуть вони? Нашу безперечну перемогу! Я впевнений!
Провів щоденну нараду з представниками силових структур Кодимщини. Станом на 23 березня на території громади спокійно, ситуація контрольована, без резонансних подій.
Багато разів ми чули у ЗМІ про заборону фото-, відеофіксації у воєнний час. Це дуже серйозно. Випадково, навіть якщо ваші наміри були виключно імпульсивними чи добрими, не станьте корегувальником для ворога, здійснюючи такі дії. Поліціянти вже мали справу зі схожими проявами активності населення. Я особисто переконаний, що серед мешканців громади не повинно бути колаборантів чи зрадників. Адже коли на мирну країну нападає агресор, знищуючи не лише військових, інфраструктуру міст, а й жінок, дітей, немічних, не може бути серед нас відступників. Вже знаємо й про випадки зґвалтувань ворогом жінок на окупованих територіях. Тому я впевнений, кожен, хто це чув, знає, бачив, його хода має бути у спільній шерензі проти агресора, в напрямку перемоги.
Як сьогодні працює центральна лікарня? Найперше її завдання – надання медичної допомоги, зокрема, переселенцям, звернень від яких побільшало. І справляються лікарі «на відмінно». Забезпечені найнеобхіднішими ліками на 1 місяць. Ці запаси, за можливості, поповнюються. Велика дяка керівництву лікарні, усьому персоналу, які вже з перших днів організували збір крові для порятунку бійців ЗСУ та мирного населення. Ретельно перевірена, вона зберігається у морозильних камерах, з дотриманням спеціального режиму. Є кров усіх груп та резус-факторів. За мирних часів – це річний запас. Поки що немає потреби для її використання. Тому й процес збору донорської крові призупинено. Дякую усім мешканцям громади, хто у перші дні прийшов у лікарню. Цим засвідчую, що перемога у нас в крові!
Вирішуємо ще одне нагальне питання з безпритульними собаками. Міська рада об’єднує власні зусилля – фінансові, із фізичними зусиллями волонтерів, небайдужих громадян. Не можна сказати, що взавтра ми побачимо результат. Та вже визначено, на якій території можна облаштувати такий притулок. А поки що прошу не прикормлювати собак біля магазинів, які працюють, зокрема, у центрі міста. Зрозуміло, що собаки оберігають «свою» територію. Тимчасово перенесіть свою увагу у віддаленіші місця.
Знову горить суха трава. Тричі за минулу добу на виклики виїжджали рятувальники. Наголошую, що дотримуючись заборони на спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків, ви збережете не лише власне життя, майно, а й технічні і людські ресурси надзвичайників. Архіважливо у воєнний час не витрачати їх, а акумулювати й нарощувати.
Слава Україні!
