«Я – дорога, і правда, і життя». Кодимщина попрощалася із загиблим героєм Іваном ПАВЛІШИНИМ
МІЦНИМИ ЛЕЩАТАМИ ЛИХО ТРИМАЄ СЕРЦЕ КОДИМЩИНИ.
Сумні звістки одна за одною сповіщають про смерть наших земляків – мужніх воїнів, лицарів духу.
Війна чітко показує нам хто ким є. Легкодухи – втікаючи, перечікують, або змінюють батьківщину.
Сміливці йдуть у бій. Вони здійснюють подвиги, женучи песиголовців з України! У смерті отримують безсмертя.
Сьогодні Кодимщина попрощалася з ІВАНОМ ПАВЛІШИНИМ. Він загинув у бою за Батьківщину.
31 серпня, в день поховання героя, в знак пошани мешканці громади створили суцільний живий коридор: квіти у руках, встелена ними дорога, уклінно схилені у смутку голови. Біль, що не дає дихати і гарячі нестримні сльози. Траурна процесія прямує до площі Перемоги.
- Знову прийшло велике горе на Кодимську землю. Знову молоде життя забрала клята війна. Солдат ІВАН ПАВЛІШИН мав лише 25 років. Знаю: я сьогодні не знайду слів розради батькам, рідним і близьким. Та в цей важкий день ми усі поруч з вами, розділяємо біль і гнів. Одного дня війна закінчиться. Це буде день Великої Перемоги. Він обов’язково настане. Бо наша лють вже дістає неба і стала міцною, мов скеля. Ваша пожертва, дорогі герої, не минеться ворогу. Смерть ворогам! Слава Україні!, - сказав міський голова Сергій Лупашко у зверненні до родини, близьких бійця, до усієї громади.
Не стримують сліз побратим Івана, солдат роти вогневої підтримки Денис ПЕТРИК; заступник директора опорного закладу "Кодимський ліцей" Тетяна СІРЯК; отець НЕСТОР. Іван був за життя світлою дитиною, сумлінним учнем, прекрасним сином і став чудовим батьком. Коли прийшов час захищати Україну – не вагався. Такі велетні духу, лицарі світла є гордістю і правдою України. «Я – дорога, і правда, і життя». Подібно Ісусу, сьогодні ВОНИ, загиблі герої, вказують дорогу Україні, правда ж - в їх самопожертві, і вони є життя - зі смертю здобули Вічну пам’ять у Царстві Божому.
Чин відспівування і похорону здійснив ієромонах отець Нестор, настоятель церкви Святого Архістратига Божого Михаїла Православної Церкви України.
“Молимось за душу новопреставленого воїна Івана, співчуваємо рідним та близьким і також просимо для них у Бога сили пережити це непоправне горе. Вічна пам’ять!”
На міському кладовищ поховали Івана ПАВЛІШИНА з почестями. Поруч з побратимами.
Слава герою!
Не забудемо! Не пробачимо!
ЗАКАРБУЄМО НАВІКИ У ПАМ’ЯТІ, ЯКИМ ВАНЯ БУВ СОЛДАТОМ.
Солдат ПАВЛІШИН Іван Віталійович, номер обслуги 3 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки 9 окремого мотопіхотного батальйону 12.07.1997 року народження підписав контракт зі Збройними Силами України 12.06.2020 року.
Близько 06 год. 55 хв. 28.08.2022 року поблизу населеного пункту Времівка Волноваського району, Донецької області у результаті мінометного обстрілу загинув.
З 24 лютого по 28 серпня 2022 брав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії).
Зарекомендував себе виконавчим та дисциплінованим, без заперечень виконував всі накази.
Командуванням 9 окремого мотопіхотного батальйону за проявлену особисту мужність та героїзм, стійкість та рішучість при виконанні військового обов’язку в умовах, пов’язаних з ризиком для життя, поданий на нагородження державною відзнакою – орденом “ЗА МУЖНІСТЬ” ІІІ ступеня (посмертно).
