Опалювальний сезон - як економити тепло- та енергоресурси
9 листопада міський голова Сергій ЛУПАШКО у складі комісії (заступник міського голови – начальник фінансового управління Руслан ОНУФРІЄНКО, заступник із соціальних і гуманітарних питань Антоніна МОСКАЛЮК) з робочим візитом відвідав освітні заклади в селах Загнітків, Шершенці та Писарівка.
Яка кількість кілокалорій витрачається на опалення школи щоденно? А за 10 днів? За місяць? При температурі повітря надворі 0°C, -10 °C, -20 °C? На яких ділянках теплотрас можуть бути втрати тепла? З яких причин? Яка температура підтримується у класах? Чи є у керівників закладів план економії енергоресурсів? І як він працює? Чи усі класи і приміщення задіяні і використовуються для ведення навчального процесу?
Ці та багато інших питань посадовці вирішували у кожній школі окремо.
Проаналізувавши картину за минулий рік стосовно опалення шкіл громади і бюджетні видатки, отримали такий невтішний показник: загалом витрати становлять у середньому 400-450 Гкал за опалювальний сезон.
Це високий показник, наголосив міський голова і особисто вирішив перевірити – у чому ж причина?
Загнітківський ліцей.
Заклад розрахований на 700 учнів. Нині навчаються 138. Опалюються усі 3 поверхи школи. На третьому - лише бібліотека і кабінет інформатики. Вирішено вже в цьому сезоні цей поверх на опалювальний сезон закрити, навчальний процес перенести на 1-й чи 2-й.
Шершенецький ліцей.
Одне крило шкільної будівлі на 2-у поверсі також тимчасово можна від’єднати від опалення. Воно не використовується. Ситуація з кількістю учнів та наповненістю класів - така ж. До прикладу, наступного року у перший клас йде всього 3 першачки. А нині найбільший клас по кількості учнів– 9-й, 18 школярів. Та ситуація може змінитися, оскільки у громаду з початку воєнних дій прибули числення внутрішньо переміщені особи, в тому числу – з дітьми у родинах, говорить директор.
Писарівський ліцей.
За оцінкою фахівців – заклад, де найекономніше використовуються енергоресурси. Але й тут є тепловтрати. Ремонт цих ділянок вирішено зробити навесні.
Отже, міський голова переконався, що у кожній із шкіл є резерви для економії.
Однак, є й те, що об’єднує проінспектовані заклади освіти. Їх обслуговує одна й та ж організація з виробництва теплової енергії. Тобто, проаналізувавши цю важливу складову, доходимо висновку, що бюджет громади не дозволяє оплачувати їх дороговартісні послуги.
Тому, наша кінцева стратегічна мета, наголосив міський голова, поступово відійти від послуг цього товариства, замінити котли, усю систему опалення на менш витратне обладнання. Ситуацію «найменша заробітна плата працівників освітньої галузі при найбільших витратах на опалення» потрібно змінити на користь високої зарплатні.
Окрім цих питань, очільник громади чекає від кожного керівника навчального закладу перелік проблемних питань, які можна вирішити в найкоротші терміни вже зараз. Це майнові потреби шкіл, інвентар та господарські матеріали, зокрема – лампи освітлення, дверні замки тощо. Також рекомендовано вести журнал добових енерговитрат. Питання щоденного використання тепла має бути взято під особистий контроль директорами, а також відповідальними посадовцями міської ради.
У Загнітківському, Шерщенецькому, Писарівському ліцеї учні займаються офлайн. А 9 листопада школярі писали Радіодиктант національної єдності – складний, актуальної тематики, про те, що відгукується багатьом українцям цього року. Нам пощастило першими його прочитати у Шершенецькому ліцеї. Чіпляє за живе. В його змісті – глибина, смуток і надія. Те, що обов’язково торкнеться серця кожного українця.
