Сумна дата для жителів Кодимщини
В історії України є дати, які навіки закарбовані у її літописі. Є такі дати й в історії Кодимщини.
З початком війни, коли росія напала на нашу державу, одна за одною сумні звістки про загибель героїв, справжніх патріотів нашої держави, приходили у сім’ї, навіки наповнюючи болем, смутком, горем серця матерів, близьких і знайомих.
Сьогодні, 17 лютого, восьма річниця загибелі ОЛЕГА КОВАЛЯ, військовослужбовця, офіцера Збройних сил України. Він був, є й буде нашим земляком із села Івашків. Його загибель – одна з перших втрат у цій кривавій війні.
День загибелі Олега - щороку важка поминальна дата. Коли збирається уся родина, побратими, сельчани. Згадати… І проклясти ворога. Пообіцяти помсту. Бо перемога обов’язково наступить.
Так і цього дня, біля пам’ятної дошки ОЛЕГУ КОВАЛЮ, встановленій на стіні школи в с. Івашків, де він навчався, зібралися родина, друзі, знайомі, побратими, школярі, представники влади.
- Багато українських звитяжців поклали голови на полі бою. Серед них – і наш Олег. Щоб ми жили у мирі, і не пізнали війни, заради майбутнього. Вони – наш вічний смуток. А ще – гордість і честь. Низький уклін батькам, Світлані Григорівні та Володимиру Васильовичу котрі виховали сина справжнім українцем, героєм, сміливцем. Пам’ять наша – нетлінна!, - сказав на мітингу перший заступник міського голови Олег Чернійчук.
Печаль, гіркі сльози, журба чулися у словах побратимів українського офіцера, земляків, школярів, які підготували невеличкий захід у цей день. Хвилина мовчання… Покладання квітів… Спогади, обіцянки, каяття, що не вберегли…
На місті поховання ОЛЕГА КОВАЛЯ майорить блакитно-жовтий прапор. Символ свободи, чесності та вірності, бездоганності та сили. Таким він був. Таким навіки залишиться в наших серцях!
Слава Україні! Героям слава!
