Однаково, але по різному плине час у кожного з нас
Дата: 20.03.2023 08:26
Кількість переглядів: 43
А як у них змінився рахунок днів? Мабуть, це відлік хвилин абсолютно знищеного життя зі смертю синів. Щоденно плаче над могилою мати: «Відгукнися, мій соколику, сину мій ріднесенький…» Найстрашніша картина і нестерпний підсумок її (тепер вже) існування.
18 березня – річниця загибелі нашого земляка, мешканця села Шершенці, героя, сміливця, патріота України БАРКАРА ЯРОСЛАВА. Нищив ворога до останнього подиху. У своїй звитязі отримав безсмертя і Царство Небесне. Йому було неповних 32 роки, коли авіаудар по місту Миколаїв забрав його життя. Ярослав з побратимами виконували бойове завдання. У нього залишилося четверо дітей і велика згорьована родина.
У цей день біля могили людно, прийшли близькі і рідні, односельці, представники влади. Щоб бути у цей важкий день разом, згадати, і ще більше сповнитися люттю до озвірілого супостата.
У зверненні до присутніх перший заступник міського голови Олег ЧЕРНІЙЧУК сказав:
- У кожного з добровольців, цих молодих чоловіків, був вибір. Та вони обрали нищити несамовитого ворога – росію, яка вирішила, що Україні не бути. Хто, як не ми, мають захистити матерів і дітей? Так, я впевнений, думав і Ярослав. Він загинув як справжній воїн – на полі брані, з честю. Він зараз у царстві небеснім, та не забутий. Низько вклоняюся матері, яка виростила сина борцем, сміливцем, патріотом!
Спогадами про односельця поділилися староста села Шершенці Олександр МАЛІНКОВСЬКИЙ, заступник директора освітнього закладу Марія ЛАГОВСЬКА, школярі.
«Наш Ярик». Так вони його називали за життя, і таким світлим, молодим, із сяючими чорними очима він залишиться у їх серцях.
Поруч – могила ОЛЕКСАНДРА ЧЕГУРКА, з яким громада попрощалася у 2018 році. Йому також було трохи за тридцять, коли куля зупинила його життя.
Загалом, воювати за свободу і незалежність України із села Шершенці пішли 22 чоловіки.
Розпустилися проліски на могильній землі, зачервоніли гвоздики. Нехай бачать солдати з неба ці символи пам’яті, покладені до їх ніг.
Коли завершиться війна, у що беззаперечно віримо, ми ще більше зцементуємо суспільство цією журбою і тугою. Ми станемо сильними настільки, що ніякому ворогу не прийде на думку воювати на нашій землі. Судний день настане! А вони, ось ці загиблі герої, залишаться назавжди молодими соколами, стануть нашою совістю, … і страшним нагадуванням про покоси війни!
Слава Україні!
Героям слава!
Смерть ворогам!
