Ті, хто поховав "зло в бетон і бронь". 37 річниця аварії на Чорнобильській АЕС
«Нам горе люте миром перебути,
Нам поховати зло в бетон і бронь.
І – не забути! - доки світ і люди
Синів землі, що відвели вогонь».
Традиційно, в день аварії на Чорнобильській АЕС, біля пам’ятного знаку з цим надписом, збираються вони, головні діючі особи, герої, українські орли, гордість нації, спасителі людства – учасники-ліквідатори наслідків цієї глобальної катастрофи, що проживають у Кодимській громаді.
Нетлінна пам’ять поколінь – надійний провідник лабіринтами історії, живі свідчення, що будуть закарбовані в її літописах.
Згадати, дізнатися більше, засвідчити повагу безпосереднім виконавцям рятівних дій на Чоронобильській АЕС прийшли представники влади і громадськість.
В своїй промові міський голова Сергій Лупашко сказав, зокрема, таке:
- Ви, не задумуючись, рятували Україну і світ. Втрачаючи життя і здоров’я, виконували найважливішу місію – вберігали інших від поширення планетою монстра – вбивчого атому. Завжди пам’ятатимемо, і сердечна дяка вам за це! А сьогодні - ви ті надійні сини України, котрі можуть навчати інших, передавати безцінний досвід: віддано працювати, трудитися на благо держави, жертвувати собою заради високих цілей. Саме на вас можна покластися у важку хвилину. Ви особисто для мене є таким світлим прикладом, людьми, яким вклоняюся!
Виступаючі –голова громадської організації «Союз Чорнобиль України» Іван Кучеренко, міссіонерка Церкви та Благодійного фонду «Добрий Самарянин» пані Світлана, голова громадської організації інвалідів нашої громади Олександра Драгомаз, наголосили, що подвиг в ім’я людства ніколи не буде забутий ні людьми, ні Богом; подякували чорнобильцям за мужність і героїзм. І. Кучеренко провів паралель між двома подіями – аварією на атомній електростанції і сучасною війною, як великими випробуваннями для нашої держави.
На жаль, 45 наших земляків-чорнобильців, вже у потойбіччі. У хвилині мовчання згадали їх, та усіх, хто був у строю у часи небезпеки; тих, хто загинув у великій і праведній війні на полі бою; тих, хто поліг у руїнах руського лиходійства.
Живі квіти лягли до підніжжя пам’ятного знаку. Ми повертатимемося на це місце, «…доки світ і люди».
Слава Україні! Героям слава!
