Дві війни - одна біда. Кодимщина відзначила День Скорботи
ДВІ ВІЙНИ - ДВА ПОКОЛІННЯ, РІЗНІ СТОЛІТТЯ І ТИСЯЧОЛІТТЯ; ОДНАКОВИЙ ШЛЯХ, ТАКА САМА БІДА.
Їх об’єднує сльози матерів, втрати близьких, загибель молодих, мужніх, смерть і розруха, знищене майбутнє.
22 червня Кодимщина, разом з нашою державою, відзначила День Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні. Цього дня Друга Світова війна увійшла до колишнього радянського союзу. Її жертвами став кожний п’ятий українець – історики називають цифри від 8 до 10 мільйонів.
Мешканці Кодимщини також пережили геноцид, зради, розстріли євреїв, знищення підпільників. Та вистояли, і у березні 1944 року край був визволений.
Про ці та інші історичні віхи тієї епохи говорили сьогодні на меморіальному заході, на площі Перемоги у місті Кодима.
- Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто наближав перемогу в тій жахливій війні; тих, хто став жертвою нацизму і передавати пам’ять нащадкам. Завжди славимо усіх, хто протистояв жорстокому ворогу у Другій світовій війні, згадуємо ветеранів, які довгий час були поруч з нами у цьому житті. Славимо єдиного ветерана, учасника бойових дій, Добровольського Івана Семеновича, який нині живе у Кодимі. Віка і здоров’я йому на довгі роки! Ми говорили «Ніколи знову». Бо ми – мирна нація. Та ворожа росія порушила наше життя, з ненавистю нищить міста, села, невинних дітей. Лютує у рази більше, ніж нацисти. Та свято віримо у перемогу, бо Збройні сили України міцно тримають у руках зброю; українські військові, населення держави мають потужний мотив і спадок предків – любити батьківщину, боротися за її Волю і Незалежність, навіть ціною власного життя. А ми, у свою чергу, створюємо міцний тил, - сказав на пам’ятному заході перший заступник міського голови Олег Чернійчук.
Присутні – керівництво міської ради, представники територіальних органів виконавчої влади, військових формувань, громадськості відвідали, як зазвичай, місця бойової слави міста Кодима.
Хвилина мовчання, спогади, дяка, квіти – це наша нетлінна пам’ять про героїв-переможців і подвиг кожного, хто пережив лихоліття у XX сторіччі.
Кінець нинішньої великої війни з росією буде таким ж – переможна хода Збройних сил України визволеними, споконвічно українськими територіями. Ми ще не знаємо цієї дати, та своїми діями, святою вірою і молитвами наближаємо її. Наш внутрішній радар виявляє сигнали всесвіту, якому так само ненависна війна.
Слава Україні!
Героям слава!
