Навігація Про Кодимщину Керівництво Міська рада Виконавчий комітет Виконавчі органи міської ради ПАСПОРТ Кодимської міської територіальної громади Антикорупційна діяльність Державні закупівлі Інформація для громадян Документи відділу з питань комунал
Сьогодні у Кодимській громаді вкотре приспущені прапори, на них – чорні стрічки. Притишено говорять люди, і ллються сльози. Багато сліз. Бо знову до нас прийшла велика біда, найстрашніша звістка - у війні з росією загинув ЛУЖАНСЬКИЙ ВІКТОР ВАЛЕНТИНОВИЧ. Він народився і жив у селі Грабово.
22 листопада всім селом прийшли до родини люди, щоб провести Віктора в останню дорогу; висловити співчуття, розділити неочікуване горе з рідними воїна в глибокій скорботі та молитві.
Біля сільського будинку культури відбулася громадянська панахида прощання.
- Героями не народжуються. Це зерно – патріотизм, любов до Батьківщини, вірність, звитяжність, мужність, правильні вчинки заради великої ідеї, сіють в серце і душу змалечку. Маючи це міцне підґрунтя, дорослі мужчини самостійно приймають власні рішення. Таким величним і справжнім у ВІКТОРА стало рішення йти захищати Україну. Це було 26 лютого 2022 року. Найважче казати слова, які не мають зараз тієї сили, щоб розрадити безутішну родину. Та у вас є великий стимул жити далі - заради дітей, в яких тече кров їх героїчного батька. Від імені голови міської ради Сергія Лупашка, від усієї громади ми засвідчуємо найвищу повагу до вас, до вашого горя. Дорогий брате, мужній земляче Вікторе! Ми пам’ятатимемо завжди твій подвиг і твоє прагнення завоювати для держави мир, залишити у спадок своїм дітям не війну, а чисте небо, безтурботність, сяйво сонця і радість зростати у мирній країні!, - сказав у зверненні до громади і родини перший заступник міського голови Олег Чернійчук.
Слова співчуття і розради родині з приводу загибелі сина, брата, чоловіка, батька висловили заступник начальника Подільського прикордонного загону полковник Сергій Власенко, староста села Юрій Почтарук, директор ліцею Сергій Ревенко, ієромонах, настоятель церкви Святого Архістратига Божого Михаїла Православної Церкви України Отець Нестор:
- Ось перед нами ті поводирі, провідники, месії, які не відвернулися від свого народу і показують нам дорогу до великого світла, до миру. Вони - той духовний дзвін, який, кличе вигнати чужинців з української землі. Воїн Віктор не загинув. Він залишив слід на цій землі - своїх дітей, через яких житиме вічно!
Поховали Віктора у селі Грабово на сільському кладовищі.
Він до останнього подиху та биття серця боронив українську землю. Нехай Всевишній прийме героя у свої обійми, загоїть рани і вгамує біль, заповнить пустку в серцях рідних…
Вічна пам’ять і слава воїну Віктору!
Слава Україні!
Слава її героям!
Карбуємо назавжди у пам’яті це ім’я:
ЛУЖАНСЬКИЙ ВІКТОР ВАЛЕНТИНОВИЧ.
Інспектор прикордонної служби 1 категорії – оператор (БпПС) 3 відділення інспекторів прикордонної служби 2 прикордонної застави 1 відділу прикордонної служби (ти С) 3 прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини 1551, сержант, призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, 26 лютого 2022 року, виконуючи бойове завдання, вірний присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, загинув 3 листопада 2023 року внаслідок бойових дій біля населеного пункту Сергіївка Сватівського району Луганської області.
02.01.1991 – 03.11.2023.
Тепер два українські соколи-земляки лежать поруч. Схиляємо голови ще перед одним полеглим героєм - захисником України:
ГОНТАРЧУК АНАТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ.
Молодший сержант, водій 2 МПВ 2 МПР загинув під час бойового зіткнення поблизу населеного пункту Невельське Покровського району Донецької області.
20.02.1986 – 16.12.2022
