У селі Шершенці встановлено ще дві пам'ятні дошки полеглим воїнам
25 березня у селі Шершенці відкрили ще дві пам’ятні дошки загиблим захисникам України: братам Ярославу БАРКАРУ та Назару ДУДЕНКУ.
Тепер, із раніше встановленою Олександру ЧЕГУРКУ, вони складають триптих і споріднені єдиною ідеєю – увіковічити спогади, показати велику шану до подвигу героїв, спонукати нас до справ наближення перемоги.
Дощовим, сірим і похмурим днем стоять на території ліцею батьки, брати-сестри, діти полеглих. Навіть особливо не вдивляючись, бачиться схожість і спільні риси обличь. У воїнів – закам’янілі, у родин – навіки запечатані смутком, безнадією і тугою.
Відкриваючи захід, міський голова Сергій Лупашко висловив співчуття сім’ям, яким війна до останку скалічила життя, відібравши найдорожче – синів, чоловіків, братів. Звертаючись до молоді, очільник громади закликав їх пам’ятати героїв, і ці трагічні часи, коли Україна зустрічала мужніх чоловіків і жінок «на щиті»:
- Колись вам буде 24, 30 чи 32 роки. І ви тоді зрозумієте як це мало. І як ще багато мало б бути попереду, якби не війна. Пишайтеся своїми героями-односельцями! Нетлінна пам’ять і вічний спокій їм! Слава Україні!
Щемливу, наповнену гіркими сльозами промову виголосила Ольга Баркар, мати загиблого Ярослава:
- Давайте не приглушувати своє сумління лише такими заходами: віддаючи шану загиблим, робімо все, аби допомогти Збройним силам України. Говорити «Все для перемоги» - це вже мало. Потрібно ВСЕ можливе робити для перемоги, інакше наші сини загинули марно.
Настоятель церкви святого Архістратига Божого Михаїла Православної церкви України отець Нестор сказав:
- Сьогодні велике церковне свято Благовіщення. Про що це нам говорить? Про те, що загиблі воїни своєю пожертвою благовіщають, що завершилася стара ера - до неї не буде вороття; і починається нова доба для нас усіх, України і світу.
Ще багато тужливих слів говорили близькі загиблих, посадовці, вчителі учні. Багато гірких сліз нині перемішалися з дощем. Океан їх виплакано з тих пір, коли світ пішов перевертом від найстрашніших звісток про загибель синів, друзів, односельців.
Право відкрити пам’ятні дошки на стіні ліцею надалося родинам загиблих.
Незабаром ще дві дошки доповнять цей ряд – Андрію РАКУЛУ і Юрію ТКАЧУ. П’ятеро із села Шершенці! Нехай зупиниться цей відлік! І не забуваймо: вони, ці рицарі світла, загинули за перемогу.
Довіку пам’ятаймо їх імена:
ЧЕГУРКО ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ, 16.07.1987-03.01.2018
БАРКАР ЯРОСЛАВ БОРИСОВИЧ, 23.08.1990-18.03.2022
ДУДЕНКО НАЗАР ОЛЕКСАНДРОВИЧ, 06.07.1999 - 07.06.2023
РАКУЛ АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, 17.04.1996-17.11.2023
ТКАЧ ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, 17.06.1993-11.05.2023.
Слава Україні!
Слава її Героям!
