Допомагати Збройним силам України – це бути у строю
Жорстока війна в Україні розповіла і ще розповість нам і всьому світові численні історії звитяжної, жертовної боротьби українців за власні Свободу і Незалежність. Ми сьогодні, іноді не усвідомлюючи, живемо поряд з героями. Самі ж вони, взявши до рук зброю, вважають свої вчинки чоловічою роботою – захищати Батьківщину від ворога.
Живе у селі Федорівка Ірина Немировська. Чоловік Олександр, три сини – Олександр (27 років), Дмитро (26) і Володимир (24 роки) усі на фронті, в найгарячіших точках ведення запеклих боїв. Про почуття і думки жінки та матері можна лише здогадуватися. Та вона мужньо чекає, з тривогою вслухаючись у кожний подих чи слово, сказане по телефону.
Вона також бореться. І ось коли дізналася про знищене ворогом авто, на якому виїжджали на бойове чергування її сини, разом зі старостою села Русланом Хілобоком звернулися до Сергія Лупашка. Очільник громади нікому не відмовив, і навчив цьому своїх дітей. Ось ця здобута за роки війни їх репутація є надихаючим прикладом для інших і надією родинам, що звертаються за підтримкою. Допомагати Збройним силам України – це також бути у строю, це – другий фронт, тут, у тилу. І це надзвичайно важливо.
Ще нікому не відказав, не пошкодував власних статків В’ячеслав Лупашко, директор СФГ «Круіз». Частину коштів військові самі кинули до загальної скарбнички. До потрібної суми, не вагаючись, додав В’ячеслав.
Позашляховик вже на бойовому чергуванні. Ірина, її родина вдячні усім причетним за підтримку. «Шкода, що втратили час через пусті обіцянки інших людей», - без образ каже Ірина, і посміхається, бо познайомилася із небайдужими і на деякий час, можливо, жінка і мати заспокоїться.
Олександр з 2016 року, Дмитро з 2018, Володимир з 2020 року захищають Україну. Чоловік Олександр на фронті з початку великої війни с росією.
Ось що означає любити Батьківщину!
Слава Україні!
Слава її героям!
