СТОПБУЛІН
Протидія булінгу
Булінг (цькування) – дії учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві. Такі дії вчиняються стосовно дитини чи дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого. Булінг може здійснюватись також із застосуванням засобів електронних комунікацій.
ЮНІСЕФ визначає булінг (від анг. to bull – переслідувати) як небажану агресивну поведінку дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини
іншою дитиною чи групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.
Корисні посилання щодо теми антибулінгу
- Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід
- Кодекс безпечного освітнього середовища
- Закон України «Про протидію булінгу»
- «Роз’яснення щодо застосування наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646»
Принагідно повідомляємо, що на базі інформаційної кампанії «Викресли булінг» Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні розроблено рекомендації про те, як зрозуміти, що дитина зазнає цькування, що робити, щоб запобігти цьому, як батьки можуть підтримати дитину тощо (https://t.me/UAmonogram/9078).
Булінг: як запобігти й куди звертатися за допомогою?
Булінг, як явище, нікуди не зникло з життя українських дітей. Повсякчас фіксуємо випадки з медіа або отримуємо звернення щодо цієї проблеми. Діти, частіше пубертатного віку, гостро реагують на ті чи інші ситуації з однолітками, або ж працівники освіти переходять кордони дозволеного у спілкуванні з учнями, застосовуючи фізичну силу чи цькування.
За законодавством України право дітей на захист від усіх форм насильства гарантується статтями 28 і 52 Конституції України, відповідно до яких ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському, або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Статтею 10 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.
Булінг легше попередити, ніж працювати з його наслідками. Адже відновити травмовану психіку дитини вкрай непросто, а іноді й неможливо. Тому кожен неповнолітній та кожен дорослий повинні чітко знати: що є булінгом, які його прояви, як захистися і куди звертатися за допомогою.
Булінг – моральне або фізичне насильство, агресія в будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення.
Ознаки булінгу:
- системність протиправних дій, вчинених щодо конкретної дитини;
- наявність трьох сторін — кривдник, потерпілий та спостерігачі;
- дії або бездіяльність, що завдали або психологічної травми, або фізичної шкоди потерпілому;
- приниження, страх, тривога.
У разі вчинення противоправних дій зазначено характеру щодо дитини передбачена відповідальність:
- якщо булінг вчиняє дитина до 16 років – відповідальність несуть батьки;
- якщо дитині від 16 років – відповідальність несе вона (ч. 1 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Передбачений штраф або громадські роботи залежно від різних частин ст. 173-4 КУпАП.
Обов’язково про факти булінгу керівник освітнього закладу повинен повідомляти правоохоронні органи. Неповідомлення також є правопорушенням і тягне за собою правові наслідки.
Також варто зауважити, що вчинення подібних насильницьких дій особами, які досягли шістнадцятирічного віку, може бути кваліфіковано за статтями 126 (побої і мордування), 125 (умисне легке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України в залежності від наявності тілесних ушкоджень.
У разі, якщо такі дії пов’язані з грубим порушенням громадського порядку, вони можуть бути кваліфіковані за статтею 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до чотирьох років у разі, якщо відповідна особа досягла чотирнадцятирічного віку.
Важливо пам’ятати: відповідальність за булінг застосовується не тільки за його вчинення, але й за приховування подібних випадків.
Оскільки часто випадки цькування трапляються саме в школах, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини було надіслано лист до Міністерства освіти України щодо проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи в закладах освіти з метою недопущення подібних фактів. Адже згідно зі ст. 26 Закону України «Про освіту» керівники навчальних закладів повинні забезпечувати безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Зокрема, вони повинні повідомляти органам поліції та працівникам служби у справах дітей про випадки цькування у школах та інформувати учнів про захист їхніх прав.
Батьки та законні представників дітей також повинні проводити регулярні бесіди з дітьми про недопущення цькування. Діти повинні чітко знати, як зупинити кривдників; обов’язково розповісти батькам і вчителям про наміри або факти цькування; повідомити поліцію або звернутись на «гарячі лінії» або за номерами довіри.
Куди повідомити про вчинення булінгу:
- Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
- Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
- Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 800 500 335;
-Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
- Національна поліція України 102;
- «Гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей 1547
У разі, якщо права дитини порушені органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, необхідно звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на гарячу лінію: 0800-50-17-20, 044-299-74-08, на пошту hotline@ombudsman.gov.ua.
Права кожної дитини повинні бути захищені!
