Маленькі учасники великої війни
Ну що скажеш? Марія Василівна стала дорослішою, але з тією ж самою неймовірною загадковою посмішкою і глибоким внутрішнім світом. Ми усі дуже добре пам’ятаємо її спів, ідейну піднесеність і харизму. Сама задумала, що буде зватися Марією Василівною; сама задумала, і з допомогою батьків і бабусі, втілила ідею допомоги Збройним силам України. Родина придбала мікрофон, встановила скриньку «ЗСУ». Ось все, що потрібно, аби серед численних донатів українському війську був і її, маленької дівчинки з Кодими. Все стало дуже серйозно, бо люди з готовністю поповнювали скриньку гривнями. Зібрані кошти витрачала на рюкзаки-аптечки для першої допомоги на фронті, відсилала теж сама, за що отримала відеовдячність з фронту.
Міський голова Сергій Лупашко привітав Марію Василівну з Днем захисників і захисниць України, до якого, ми вважаємо, дівчинка має безпосереднє відношення:
- Дорога Марійко! Щиро вітаю тебе зі святом, дякую за ось таке потужне служіння Батьківщині, і бажаю якнайшвидшої перемоги, щоб діти жили і зростали щасливими, вільно, без страху, втілюючи свої мрії!
Діти війни. Їхні серця вміщують біль, що не належить дитинству. Ніж грати у безтурботні ігри, вони організовують ярмарки, благодійні концерти, збирають кошти для поранених, плетуть маскувальні сітки, пишуть листи підтримки на фронт, збирають на авто. І ще багато інших справ у них, чиї батьки, у своїй більшості, захищають Україну.
Вони – маленькі учасники великої війни, і вже зараз, – непереможні!
Дякуємо усім, наші юні герої!
