Кодимська громада відкрила ще чотири меморіальні дошки загиблим Героям
У Кодимській громаді відкрили ще чотири меморіальні дошки на честь загиблих Захисників України:
Павлу Балтяну і Сергію Чумаку (село Петрівка)
Віктору Пазині та Валентину Палісіці (село Круті).
На урочистостях були присутні рідні та близькі полеглих воїнів, учні, жителі населених пунктів, представники влади.
До учасників заходу звернувся міський голова Сергій Лупашко:
- Щирі співчуття родинам загиблих! Немає таких слів, які могли б забрати біль матері, дружини чи дитини. Ми розуміємо: ця рана назавжди у ваших серцях. Але знайте — ваша втрата є нашою спільною. Разом із вами схиляємо голови перед подвигом ваших синів і чоловіків. Обіцяємо берегти пам’ять про них у віках.
І маємо пам’ятати обов’язково ще одне: ця війна не виникла сама по собі. Її принесла на нашу землю росія. Саме через російську агресію сьогодні ми втрачаємо українців.
Наша найбільша мета — перемога. І я вірю: заради пам’яті тих, хто віддав життя, майбутнього наших дітей, нашої землі ми обов’язково переможемо. Слава Україні!
Під час пам’ятного зібрання також виступили староста сіл Микола Тортіка, директор Петрівської школи Галина Носач, батько загиблого воїна Павла Балтяна — Володимир Балтян. Вони поділилися спогадами про захисників і словами вдячності за їхню відданість Україні.
Звернувся до присутніх і настоятель церкви Святого Архістратига Божого Михаїла ПЦУ отець Нестор. Він зазначив, що встановлення пам’ятних дошок буде справжнім лише тоді, коли у серцях людей житиме глибока віра, пам’ять і пошана до тих, хто віддав життя за Україну. Без цього – все матнота марнот, і будь-які знаки пам’яті можуть втратити свій справжній сенс.
«Не знаю коли — але перемога обов’язково буде. Бо Україна вже сформувалася, зцементувалася як нація, яка довела: не лише Київ за три дні — і за чотири роки вони не здатні скорити такий народ».
Почесне право відкрити меморіальні дошки надали родинам загиблих земляків. Дивлячись на них, розумієш: час не лікує — так само болить серце і кровить душа. І скільки б не було в родині дітей, кожен із них — єдиний і безцінний для батьків, частинка їхнього серця, яку неможливо замінити. Пам’ятаймо, громадо, ці гарячі і невпинні сльози матерів — вони нагадують нам справжню ціну нашої свободи. В них - біль утрати і правда цієї війни.
Присутні вшанували полеглих українських звитяжців хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіальних дошок.
Світла пам’ять нашим Героям. Вічна слава Захисникам України!
