Старости звітують: Руслан Хілобок, села Лабушне, Лисогірка, Федорівка
17 березня міський голова Сергій Лупашко продовжив об’їзд населених пунктів громади з метою заслухати звіти старост. Разом із ним у зустрічах взяли участь заступник міського голови з гуманітарних та соціальних питань Антоніна Москалюк, депутат міської ради, директор ТОВ «Агрофірма Кодима» Микола Сорочан та директор КП «Кодимакомунсервіс» Анатолій Ревенко.
Цього дня звіти відбулися у двох селах — Лисогірка та Лабушне. Староста Руслан Хілобок прозвітував відповідно до чинного законодавства, охопивши всі напрями роботи: від адміністративної діяльності до питань благоустрою та забезпечення життєдіяльності територій. Важливою складовою звіту, як і нині по всій країні, стала підтримка Збройних Сил України (звіт за посиланням: https://gromada.org.ua/.../kodimska-miska/news/1773814731/ ) .
У селі Лисогірка зустріч пройшла емоційно. Жителі відкрито порушували питання якості доріг, їх грейдерування, очищення криниць і водовідвідних каналів, санітарної обрізки дерев, вуличного освітлення, поводження з побутовими відходами та ліквідації стихійних сміттєзвалищ. Окремо звучала думка про складність ефективного управління кількома селами одночасно (діяльність старости охоплює три села – Лисогірка, Лабушне та Федорівка) – мешканці вимагають більше уваги і частіших зустрічей.
Звернувся до присутніх депутат Микола Сорочан. Аграрій одного з найсильніших господарств у громаді завжди готовий прийти на допомогу. Але зараз почув про окремі потреби, які вже давно можна було вирішити, тільки потрібно було, не відволікаючи владу, звернутися до нього. Ось як запізніла комунікація гальмує їх вирішення. Директор товариства й надалі пообіцяв селу свою підтримку.
Під час зустрічі міський голова подякував жителям за активність і небайдужість, а також освітянам, які долучилися у повному складі; відповів на окремі питання, зокрема, доріг, освітлення, вивозу сміття з домогосподарств тощо. Знову було наголошено на складній демографічній ситуації — коли народжуваність і в цьому селі значно поступається рівню смертності, що є викликом для майбутнього сіл.
Розповів міський голова про труднощі, які є сьогодні у всій громаді, зокрема, про складові місцевого бюджету, який також зазнає змін з тих чи інших причин. Але за будь-яких обставин все потрохи можна рухати, потрібно залишатися людьми, і тоді можна здолати усе.
Змістовним був виступ керівника освітнього закладу Людмили Мелеші, яка розповіла про його функціонування, де навчаються учні 1–9 класів. Попри війну, школа розвивається: створено безпечні умови, облаштовано сховище, організовано простір, що відповідає сучасним вимогам безпеки. У школі навчається близько 100 учнів, і це є серйозною заявкою на майбутнє села.
У Лабушному атмосфера була більш оптимістичною. Звіт старости громада підтримала одноголосно.
Керуюча філією Лабушненської початкової школи Олена Мурашко наголосила, що сьогодні пріоритетом освітнього процесу є безпека дітей. Вона переконана, що якість і рівень навчання у школі можуть бути не нижчими, ніж у міських ліцеях. Доказом цього є успіхи та досягнення філії, яка демонструє високий рівень підготовки учнів, сучасний підхід до навчання та турботу про кожну дитину. Саме поєднання безпечного середовища й якісної освіти створює умови для гармонійного розвитку школярів та їхньої впевненості у майбутньому.
Водночас навіть невелика кількість учнів — 21 дитина і 12 дошкільнят — є активною частиною громади, яка формує її майбутнє. Вона закликала батьків дозволяти дітям доєднуватися до громадських ініціатив, праці і заходів із
благоустрою.
Прикладом справжньої сили та єдності села є працівники будинку культури. Під керівництвом Євгенії Бурячковської тут згуртувалася команда з 12 жінок, які щодня, без вихідних, плетуть маскувальні сітки для військових. Незалежно від пори року чи температури надворі, вони приходять сюди, і місце їхньої праці давно стало для них другим домом. Саме тут вони переживають і радість, і смуток, підтримують одна одну. Їх рік починається з колядок, привітань із Новим роком та Різдвом Христовим. Завдяки цим колядкам вони збирають кошти на матеріали для сіток, які згодом допомагають рятувати життя наших захисників.
Зазначимо, що важливою частиною діалогу є роз’яснення. Багато питань потребують саме фахового пояснення з урахуванням законодавства — зокрема, різниця між дорогами місцевого та державного значення і повноваження органів місцевого самоврядування щодо їх ремонту. Коли мешканці отримують чіткі й аргументовані відповіді, з’являється розуміння і спільне бачення рішень.
На зустрічах також виступили військові. Вони подякували старості Руслану Хілобоку за постійну підтримку і розуміння того, що перемога – це спільне завдання фронту і тилу.
«Я не прийшов до влади заради влади. Я – самодостатня людина. І моя мета була очевидною – змінити життя усіх вас на краще. Багато чинників зашкодили цьому, але я переконаний: сила громади — у її єдності. Коли влада, аграрії та мешканці стають єдиним цілим і такою потужною силою виходять на дороги, у боротьбу з негодою, допомагають Збройним силам України, наближаючи перемогу, результат завжди відчутний. І цьому є багато прикладів, які доводять: разом ми можемо все. Саме в єдності — запорука нашого майбутнього», - завершив зустріч Сергій Лупашко.
Головний висновок цих зустрічей — у діалозі народжується розуміння. Попри всі виклики, люди не стоять осторонь, працюють, допомагають армії, підтримують одне одного і разом будують майбутнє своїх сіл. Саме така спільна відповідальність і небайдужість дають впевненість: громада вистоїть.
