23 березня - День визволення Кодимщини
23 березня для Кодимщиши - епохальна дата. У ці березневі дні 1944 року війська другого Українського фронту під командуванням генерала армії Конєва Івана Степановича звільнили місто і район від окупантів.
Трохи історії.
В липні 1941 року район був окупований німецько-румунськими військами. Всі райони Одеської області між Дністром і Бугом румунська окупаційна влада включила до складу так званої Трансністрії (Задністров’я). Окупанти встановили на території Трансністрії жорстокий колоніальний режим. Для місцевого населення була введена трудова повинність (для всіх громадян віком від 14 до 50 років), окупанти грабували населення, вивозили в Румунію та Німеччину майно колгоспів та державних установ . Політика окупантів у галузі сільського господарства була спрямована на максимальний визиск. На жителів наклали податок на землю, худобу, собак, дерева, димарі тощо. За найменшу провину людей нещадно карали.
На території району окупанти здійснювали масові страти: в серпні 1941 року було розстріляно 48 осіб, в тому числі жінок і дітей; в січні 1942 року було страчено біля 300 осіб. За свідченнями очевидців протягом кількох днів поліцаї та жандарми здійснювали в Кодимі облави, розшукували жінок, дітей, старих єврейської національності і вбивали їх на вулицях, в дворах, в будинках. Карали і тих, хто переховував євреїв.
Жорстокість окупантів викликала опір з боку населення району. На території кодимщини діяли підпільні групи: «Чайка» в смт.Слобідка; під керівництвом В.В.Кривенцова в Кодимі та навколишніх селах; під керівництвом В.В.Курбали в с.Будеях. Перед звільненням району, в лютому 1944 року підпільники надавали допомогу парашутно-десантній групі радянських військ. В кінці лютого 1944 року підпільники В.В.Курбали і десантники Д.Б.Мурзіна створили партизанський загін, який завдав окупантам значних втрат: тільки 23 лютого 1944 року партизани знищили більше 200 окупантів.
22 березня 1944 року після запеклих боїв війська другого Українського фронту під командуванням генерала армії Конєва Івана Степановича звільнили місто і район від окупантів. У період боїв за Дністер і його форсування КП фронту розміщувався в Кодимі. Пізніше під час форсування річки Прут, штаб армії перемістився на територію Молдови.
Із фронтів Великої Вітчизняної війни не повернулись на батьківщину більше 4 тис. воїнів, в тому числі 317 кодимчан. Всього на території району поховано 912 воїнів.
Героям слава!
