У Кодимській громаді відбулися заходи до Дня Української державності
28 липня урочисто, з почуттям причетності до подій сучасної історії відбулися заходи у місті Кодима на площі Перемоги. Поєднані єдиною місією, відзначили мешканці нашої територіальної громади свята: вперше - День Української Державності та День Хрещення України-Русі.
У церемонії урочистого підняття прапора взяли участь посадовці міської ради, представники підприємств, установ, громадських організації, військових формувань, депутати.
- Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство, що стало для України європейським цивілізованим вибором, - сказав у своєму виступі перший заступник міського голови Олег ЧЕРНІЙЧУК. - Маємо невпинно вивчати історію, розмірковувати й передавати нащадкам, що ми – великий народ, і такими залишаємося, безжально нищимо ворога, що хоче переписати історію на свій лад.
У хвилині мовчання згадали загиблих у праведних боях героїв, великих українців минувшини і сучасності, бійців на передовій, мирне населення, які несуть тягар війни. Вічна пам’ять і слава загиблим героям! Честь і слава живим!
За високий професіоналізм, відповідальне ставлення до службових обов’язків, вірність присязі, за реалізацію завдань в справі подальшого утвердження української державності почесними грамотами Кодимської міської ради нагороджено:
Олександра БОГДАНЮКА, командира відділення першого взводу другої мінометної батареї в/ч А2896, старшого сержанта
В'ячеслава САУЛЯКА, начальника сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, капітана поліції
Назара БУГУ, помічника начальника відділу прикордонної служби "Кодима" з логістики, лейтенанта
Геннадія ПЕТРАШИКА, старшого офіцера відділення обліку мобілізаційної роботи 3-го відділу Подільського РТЦК та СП, капітана.
Продовжився захід автопробігом місцями поховання наших земляків, загиблих бійців у російсько-українській війні.
З 2014 року ховає Кодимщина своїх синів. Не висихають гарячі сльози їх матерів. Кам’яніють обличчя чоловіків – батьків героїв. Від болю, люті, розпачу. Як так? Вони живі, а молоде життя знівечене і вбите…
Повторюємо, пам’ятаємо довіку їх імена:
КОВАЛЬЧУК КОСТЯНТИН, 09.06.1994 р.н., солдат 28 окремої гвардійської механізованої бригади
ВІТАЛІЙ ТКАЧ, 01.03.1976 р.н., стрілець-помічник гранатометника механізованого взводу
ОЛЕГ КОВАЛЬ, 10.07.1986 р.н., майор 101 бригади охорони генерального штабу
СЕРГІЙ БЕДРІЙ, 26.04.1978 р.н., старший водій 28-ї окремої механізованої бригади
ВІТАЛІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ, 1985 р.н., командир мінометного взводу в/ч А0666
МИКОЛА МАЗУР, 1984 р.н., військовослужбовець 59-ї механізованої бригади
ОЛЕКСАНДР ЧЕГУРКО, 16.07.1987 р.н., старший сержант – розвідник 28-ї окремої механізованої бригади
ЯРОСЛАВ БАРКАР, 23.08.1990 р.н., військовослужбовець в/ч А3821.
Вони спочили у рідній землі.
А ось ті, чиї могили на чужині:
СТАНІСЛАВ МУКАН, 11.10.1989 р.н., солдат, стрілець-помічник гранатометника 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини А2896
СЕРГІЙ КУШНІР, 16.06.1993 р.н., сержант, командир мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу військової частини А2896
ІВАН НІКОЛЕНКО, 09.03.1995 р.н., солдат, водій 3 розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини А2896.
Будьте прокляті довіку ті, хто зажадали цієї війни і крові українців!
Є пам’ятні місця на території Кодимщини, пов’язані з іменами великих синів українського народу, з історичними, епохальними подіями споконвічної боротьби українців за Волю, Незалежність і Державність. Учасники автопробігу поклали квіти до підніжжя пам’ятника Тарасу Шевченку; пам’ятного знаку на вшанування перемоги повстанців під командуванням українського військового діяча часів Української революції 1917-1921 років Семена Заболотного над червоноармійцями, борців за Свободу та Незалежність України поблизу села Будеї та пам’ятного знаку на честь перемоги українських козаків у битві 1693 року біля села Івашків. Там відбулася січ під проводом полковника Семена Палія з татарським військом.
Нашому поколінню випала доля зі зброєю в руках стати на захист української державності. Темрява завжди боїться світла. Тому й боротьба нескінчена. І, безсумнівно, ми переможемо. Бо дивляться на нас з небес почилі герої, начебто говорячи словами поета: «Я єсть народ … Я стверджуюсь, я утверждаюсь …»
