Бактеріальний опік плодових – небезпечне захворювання плодових культур
Хвороби – це одна з актуальних проблем, яка виникає при вирощуванні саду. Серед них – бактеріальний опік плодових (Erwinia amylovora Burill Winslowetal), включений до «Переліку регульованих шкідливих організмів, обмежено поширених в Україні». Бактеріальний опік плодових, збудником якого є Erwinia amylovora, без перебільшення можна вважати найнебезпечнішою хворобою , адже її збудник вражає понад 170 видів рослин. Найбільшої шкоди завдає рослинам родини розоцвітих - яблуні, груші, айві. З декоративних та дикорослих збудник уражує глід, піроканту, горобину, китайську айву, спірею, троянду. Збудник захворювання (бактерія) відносно стійкий до умов зовнішнього середовища. Встановлено, що на сонячному світлі в краплинах ексудату бактерія гине лише через 22 год, а без світла зберігається в ексудаті понад два місяці. У грунті, за сприятливих умов, бактерії зберігають життєздатність не більше 38 днів, у зрізаних пагонах, залежно від умов від 3 до 29 днів. В Україні вперше збудник хвороби виявлено у 1999 р. в Чернівецькій області. Пізніше виявили поодинокі вогнища збудника бактеріального опіку плодових у Закарпатській області на присадибних ділянках у Берегівському, Виноградівському, Ужгородському та Іршавському районах.
За часом прояву найпершим з симптомів хвороби є опік суцвіть, що проявляється у раптовому в’яненні та всиханні окремих квіток, а згодом і всього суцвіття. При цьому на квітконіжках з’являються краплини ексудату спочатку прозорі або молочно-білого кольору, які потім темніють. Поява ексудату спостерігається і на інших уражених органах. Цей симптом характерний лише для Erwinia amylovora і не є властивий іншим захворюванням.
Крім суцвіть до бактеріального опіку найбільш чутливі зелені пагони, особливо ті, що розвинулись із сплячих бруньок. Кора та листки на уражених пагонах груші набувають кольору від темно-коричневого до чорного, у яблуні – від світло – до темно коричневого, верхівка ураженого пагону звисає, набуваючи характерної гачкоподібної форми.
Хвороба сильно уражує молоді зав’язі та недостиглі плоди груші і яблуні, на яких з’являються насичені вологою темно – зелені плями, які згодом темніють і покриваються краплинами ексудату. Плоди, що з’явилися, стають зморшкуватими, чорніють, зменшуються і не опадають, стиглі плоди не уражуються.
Внаслідок розвитку хвороби відбувається утворення виразок на корі багаторічних гілок та стовбурах, що може бути причиною відмирання скелетних гілок і навіть всієї крони дерева. Виразки на гілках є основним місцем збереження патогену в зимовий період і джерелом його поширення під час наступного сезону вегетації.
Захворювання бактеріальним опіком призводить до різкого зниження урожайності і якості плодів, сильного ослаблення уражених дерев, що погіршує їх стійкість до несприятливих умов, а при гострому перебігу хвороби до відмирання значної частини крони або повної загибелі дерев на протязі одного вегетаційного періоду.
Поширення збудника проходить за допомогою комах-запилювачів (бджоли, оси, джмелі), мух, попелиць та інших комах. На більш далекі відстані збудника переносять птахи. Дощ та вітер також сприяють перенесенню збудника на нові території. Передається збудник з садивним матеріалом та прищепами. Вірогідність ураження зростає при недотриманні правил дезінфекції під час обрізки дерев.
Фітосанітарні заходи при виявленні бактеріального опіку плодових :
- При виявленні опіку плодових запроваджується карантинний режим та вживаються заходи з локалізації та ліквідації вогнища згідно існуючих методик. Забороняється ввезення садивного та щепного матеріалу із заражених районів країн, де зареєстровано захворювання.
- Дезінфекція садових інструментів 10%-м розчином мідного купоросу, 70%-м метиловим спиртом або 10%-м розчином гіпохлориту натрію (NaOCl) та дезінфекція зрізів 1%-м розчином мідного купоросу й обмазування їх садовим варом або емульсійною фарбою.
- Викорчовування і спалювання рослин у насадженнях, де всихання дерев сягає понад 30%. Якщо зараження бактеріальним опіком незначне, допускається видалення окремих уражених гілок (під час випилювання уражених гілок захоплюють здорову тканину на 20–40 см нижче видимої межі ураження). Обов’язкова дезінфекція садових інструментів, що описано вище.
- Видалення дикорослих рослин-господарів, особливо глоду і кизильнику, що ростуть на відстані ближче 500 м до саду.
- Обмеження кількості поливів у заражених садах. Інтервали між поливами повинні бути якомога більшими, а поверхня ґрунту залишатися сухою, особливо в періоди найбільшого ризику зараження. Кращим методом поливу є крапельне зрошення.
- Проводити боротьбу з комахами-переносниками обробляючи сад інсектицидами на початку розпускання бруньок, перед цвітінням і відразу після нього, а також після збирання врожаю.
- Сучасні фунгіциди, крім мідьвмісних, не впливають на збудника бактеріального опіку плодових. Під час загрози поширення бактеріозу в насадженнях обробки мідьвмісними препаратами проводять, починаючи з фенофази зелений конус до закінчення активного росту однорічних пагонів з інтервалом 10–14 днів.
- При закладанні нових садів необхідно вибрати стійкі сорти.
Державний фітосанітарний інспектор Наталія Трембовецька
